Burkholderia mallei
| Burkholderia mallei | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Burkholderia mallei (Zopf 1885) Yabuuchi et al 1993 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Burkholderia mallei (Pseudomonas mallei) — плеоморфна грам-негативна нерухома бактерія роду Burkholderia. Відкрита німецьким лікарем і мікробіологом Фрідріхом Леффлером в 1882 році. Ця бактерія — збудник сапу, патогенна для людини і тварин (коні, мули). Використовується як біологічна зброя, потенційний об'єкт біотероризму. Збудник віднесений до найвищої групи патогенності.
Збудник сапу був відкритий в 1882 році Фрідріхом Леффлером та формально описаний німецьким ботаніком і біологом Фрідріхом Зопфом в 1885 році під назвою Bacillus mallei. У 1966 році ця бактерія була перенесена до роду Pseudomonas на основі особливостей метаболізму та біохімічних властивостей. У 1973 році Норберто Паллероні зі співавторами за даними рРНК-ДНК гібридизації розділив рід Pseudomonas на 5 груп гомології, де Pseudomonas mallei була включена в групу II[1]. У 1993 році група японських дослідників на основі даних аналізу 16S рРНК, порівняльної гібридизації геномів і складу жирних кислот клітинної мембрани виділили всі сім видів групи гомології II до окремого роду Burkholderia[2]. B. mallei особливо близька до B. pseudomallei і B. thailandensis.
Burkholderia mallei є прямою або злегка зігнутою паличкоподібною бактерією розмірами 2-5 × 0,5-0,8 мікрон. Не утворює капсул і спор, нерухома.
B. mallei — хемоорганогетеротроф, облігатний аероб. Росте на простих живильних середовищах, особливо з добавками гліцерину. На агаризованих живильних середовищах утворює плоскі гладкі слизисті сірі колонії, на агарі Мак-Конкі практично не росте або утворює блідо-рожеві колонії[3][4].
Геном B. mallei володіє високою пластичністю за рахунок наявності великого числа IS-елементів, мікросателітів (SSR, понад 12000) і масивних геномних перебудов[5]. Певну роль в еволюції B. mallei як патогенного для тварин і людини мікроорганізму зіграли втрати генів[6]. Визначена нуклеотидна послідовність геномів кількох штамів B. mallei. Геном B. mallei штаму ATCC 23344 представлений двома хромосомами. Хромосома I є кільцевою дволанцюжковою молекулою ДНК розміром 3510148 пар основ і містить 3393 генів, з яких 2995 кодують білки[7]. Хромосома II також є кільцевою дволанцюжковою молекулою ДНК розміром 2325379 пар основ і містить 2115 генів, з яких 2029 кодують білки[8]. B. mallei штам NCTC 10229 також містить 2 кільцеві хромосоми розміром 3458208 і 2284095 пар основ і відповідно 3409 і 2215 генів, з яких 3333 на хромосомі I і 2177 на хромосомі II кодують білки[9][10].
B. mallei патогенна для людини і ссавців, є збудником інфекції тварин та опортуністичної інфекції людини — сапа. При сапі в різноманітних тканинах ураженого організму утворюються специфічні гранулеми, пустули і абсцеси. B. mallei здатна синтезувати білки, що зв'язуються з актином[11]. Значення для патогенезу має також здібність до синтезу позаклітинних полісахаридів[12] та система секреції VI типу[13]. B. mallei володіє резистентністю до деяких антибіотиків[14][15]. Зважаючи на високу патогенність для людини і тварин, B. mallei використовувалася як біологічна зброя за часів громадянської війни в США, в Першій і Другій світових війнах[16], а також є потенційним агентом біотероризму[17]. Відмічені також випадки внутрішньолабораторного заражения[18].
- ↑ Palleroni, N. J., Kunisawa, R., Contopoulou, R. & Doudoroff, M. (1973). Nucleic acid homologies in the genus Pseudomonas. Int J Syst Bacteriol 23, 333—339.
- ↑ Yabuuchi E., Kosako Y., Oyaizu H., Yano I., Hotta H., Hashimoto Y., Ezaki T. et Arakawa M. (1992). Proposal of Burkholderia gen. nov. and transfer of seven species of the genus Pseudomonas homology group II to the new genus, with the type_species Burkholderia cepacia (Palleroni and Holmes 1981) comb. nov. Microbiol. Immunol. 36: 1251—1275. PMID 1283774.
- ↑ Burkholderia mallei [Архівовано 31 березня 2010 у Wayback Machine.] Pennsylvania dept. of health
- ↑ Burkholderia mallei [Архівовано 20 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Hawaii dept. of health
- ↑ Nierman WC та ін. (2004). Structural flexibility in the Burkholderia mallei genome (PDF). Proc Natl Acad Sci U S A. 101 (39): 14246—51. PMID 15377793.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Moore RA, Reckseidler-Zenteno S, Kim H, Nierman W, Yu Y, Tuanyok A, Warawa J, DeShazer D, Woods DE (2004). Contribution of gene loss to the pathogenic evolution of Burkholderia pseudomallei and Burkholderia mallei. Infect Immun. 72 (7): 4172—87. PMID 15213162.
- ↑ Burkholderia mallei ATCC 23344 chromosome 1, complete sequence NCBI
- ↑ Burkholderia mallei ATCC 23344 chromosome 2, complete sequence NCBI
- ↑ Burkholderia mallei NCTC 10229 chromosome 1, complete sequence NCBI
- ↑ Burkholderia mallei NCTC 10229 chromosome 2, complete sequence NCBI
- ↑ http://daviddeshazer.com/Pub15.pdf[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 20 січня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Schell MA, Ricky L, Ulrich та ін. (2007). Type VI secretion is a major virulence determinant in Burkholderia mallei. Mol Microbiol. 64 (6): 1466—1485. PMID 17555434.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 20 січня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Kenny DJ, Russell P, Rogers D, Eley SM, Titball RW (1999). In vitro susceptibilities of Burkholderia mallei in comparison to those of other pathogenic Burkholderia spp. 43 (11): 2773—5. PMID 10543761. Архів оригіналу за 2 січня 2009. Процитовано 20 січня 2009.
{{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр|joutnal=(довідка) - ↑ Burkholderia mallei causes glanders and was used as a biological weapon in the American Civil War and both World Wars [Архівовано 5 липня 2009 у Wayback Machine.] EMBL-EBI
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2010. Процитовано 20 січня 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.ncbi.nlm.nih.gov/sites/entrez?cmd=Retrieve&db=PubMed&list_uids=10923853&dopt=AbstractCDC,
|
Це незавершена стаття з бактеріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |